Будь-яка тривога – не з волі Божої. Господь хоче бачити нас щасливими і спокійними: “Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас”. (1 Петр. 5:7) Бог не хоче за це жодної оплати, Він готовий турбуватись за нас і піклуватись, а отже – всі прояви тривоги є гріховними.
Занепокоєння робить нас нездатними вирішувати щоденні проблеми, шкодить тілесному здоров’ю і виявляє відсутність довіри до Бога.
Чи можна подолати цей гріх і як?
Значення грецького слова, яке перекладаємо як тривога, занепокоєння дослівно означає “роз’єднувати, розділяти”.
Це слово описує наслідки занепокоєння і те, що воно з нами робить. Занепокоєння – це хвилювання за майбутні події, це переживання за те, чого ми змінити не можемо і в чому навіть не впевнені. Саме тому тривога розриває нас на шматки. Бо ми дивимось у майбутнє, яке не існує, яке ще не настало, ми не можемо нічого контролювати, навіть не знаємо, як воно буде.
Але ж як побороти цю нав’язливу тривогу про неіснуючі майбутні події?
Відповідь є в Ісуса.
Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха (Мт. 6:34).
Ісус пояснює, що не так з неспокоєм: занепокоєння неправильно розставляє пріоритети. Неправильно дозволяти можливим завтрашнім проблемам ятрити своє серце сьогодні.
В цих словах Ісуса – Божа відповідь, яка перестати журитись про завтра. Щодень має свій перелік справ. Сьогодні достатньо справ, які слід вирішити. Завтра завжди належить Богу. Якщо ми намагаємось проконтролювати своє майбутнє, то просто пробуємо вкрасти те, що належить Богові. Бог дав нам владу над сьогоднішнім днем і застерігає від того, щоб ми тривожились майбутнім.
Бог не проти того, щоби ми планували своє життя, свій тиждень, своє завтра. Він проти того, щоби ми піддавались безпідставній тривозі за майбутнє, яка просто нас розриває.
Християнин розуміє, що його життя – в руках Бога, що кожен ковток повітря в Його руках. Тому маємо довіряти зі словами: “Боже, ось мої плани, внось свої корективи!”. І це той єдиний спосіб, як християнин має дивитись на завтрашній день.
Куди ж подіти свої тривожні думки? Ісус говорить чітко: перенаправити на своє сьогодні, зробити все, що потрібно, тут і зараз. Немає нічого поганого в емоційних переживаннях, зле, коли ми неправильно їх направляємо.
Зосереджуючи свої думки і сили на теперішньому – мобілізуємо свій організм до праці тут і зараз, раціонально використовуючи сили і приносячи плоди своєї праці.
Занепокоєння робить нас лінивими – ми наче маятник гойдаємось туди-сюди, нічого посутнього не роблячи.
Автор Тетяна Трачук
